День Земли
Зимові народні свята та обряди
Як відомо, основою народного календаря, на відміну від астрономічного, чи елітарного, був вегетаційний рік. Отже, серед сучасних церковних дат неважко віднайти точку відліку зимового циклу. Нею є день Введення в храм Пресвятої Богородиці, тобто 4 грудня. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня).По всій Україні від Введення починали розучувати колядки, виготовляти «вбрання» для колядників і переряджених.
7 грудня - день пам'яті великомучениці Катерини.
Вивчаючи звичаї та обряди свого народу, слід пам'ятати, що чаклунством чи магією займалися одиниці, а звичаї та обряди народу складалися на давній світоглядній основі. Із 7 грудня пов'язувалися звичаї «кликати Долю», ворожити на щасливе заміжжя. Робили це переважно дівчата. Вони сходилися до однієї з хат чи до хати, де зимовими вечорами влаштовувались вечорниці. Там варили пшоняну кашу. Коли сутеніло, загортали горщик з кашею у рушник і виходили до воріт «кликати Долю». Кожна дівчина по черзі гримала макогоном об ворота і гукала: «Доле, ходи до нас вечеряти». Потім прислухалися, чи не чути десь у селі якихось голосів, чи «одізвалася Доля». У Галичині дівчата під час вечері потай зі жменею каші вибігали надвір, кидали кашу на дах і кликали свого судженого кашу їсти.
Прикмети та приказки на Катеринин день:
-
«Як на Катерину холодно, то буде голодно»;
-
«Катеринин день пришёл, катанье привёл»;
-
«Пришла Катерина - придёт и перина»;
-
«Вечер под Екатерину - время ворожбы»;
-
«У невесты женихов сто один, а достанется один»;
-
«Телега хлеб в дом возит, а сани - на базар»;
-
«Мороз - сорок пудов на воз»;
-
«Катерина по воді, то Різдво по льоді».
13 грудня - Святого Андрія та День ворожіння.
Вважалося, що дівчатам та хлопцям в Андрієву ніч являються образи їх суджених. Люди похилого віку слухали воду і прогнозували погоду на всю зиму. В Україні - Калита, свято хлопців. На Калитянських вечорницях відбувалася ініціація парубків, їх урочисто приймали в компанію хлопців та влаштовували вечорниці. Також цього дня православні християни святкують пам’ять святого Андрія Первозванного.
Прикмети та приказки на Андрія:
-
«Андрію, я тобі коноплі сію»;
-
«Когда в Андреев день снег пойдёт и уляжется, то ещё 110 дней пролежит. Когда в Андреев день холодно и ясно - добрая примета, а когда тепло - плохая»;
-
«Якщо на Андрія сніг не йде - вся зима буде малосніжна й тепла»;
-
«Якщо вдень ішов сніг, то бути хурделицям цілий тиждень»;
-
«На Андрія жінки намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти»;
-
«На Андрія треба кожуха-добродія»;
-
«На Андрія робиться дівицям надія».
19 грудня – день вшанування святого Миколая Чудотворця.
Миколай в Україні є особливо бажаним дитячим святом.
В ніч з 18 на 19 грудня Св. Миколай приносить дітям подарунки
і кладе їх під подушку. Серед дітей на західній Україні
встановилася традиція писати Св. Миколаєві листа, у якому дитина
вказує, що хорошого та поганого вона вчинила протягом року,
і про-сить про подарунки. За традицією на свято старші
господарі села збиралися щоб зварити пшеничного пива.
Влаштовувалася гостина, після якої всі весело з піснями їздили
на санях довкола села. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди. На всій території України влаштовували обіди на честь Миколая Угодника з приготуванням ритуального пива й меду. На Поділлі цього дня чекали «полазника» - чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року. Але раніше через подвір’я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й привітати її словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю дружиною!». На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяче-ною водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, та ішов кропити господарство, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та со-храни нас від усякого лиха!». У цей день багато молодіжних та юнацьких організацій, які проводять благодійні акції для сиріт. Так, у Львові щороку проходить акція «Миколай про тебе не забуде!»: в місті організовується «Фабрика святого Миколая», куди жителі приносять подарунки та пожертви для сиріт.
Прикмети та приказки на Миколая
-
«Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього»;
-
«У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи»;
-
«Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба»;
-
«Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину»;
-
«Морозяний день - на уроду хліба й городини»;
-
«З цього дня підходять другі морози - Миколині: На Студеного Миколу снігу на-валить гору»;
-
«Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня)»;
-
«Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого»;
-
«Перед Миколою іній - овес гарні будуть»;
-
«Микола - другий після бога заступник».
7 січня - Різдво Христове
Одне з головних християнських свят,
що встановлене на честь народження по плоті
від Діви Марії Ісуса Христа, Спасителя світу
і Відкупителя людей з полону гріха.
Різдво - одне з найголовніших свят у році.
В народі кажуть, що «на Різдво і сонце грає».
Також з Різдвом пов’язують багато прикмет.
Наприклад:
-
«якщо іній на деревах у перші три дні Різдва - це до врожаю хліба;
-
якщо сніги глибокі - будуть гарні трави та хліб; якщо в цей день тепло - весна буде холодною, вночі багато зірок - багато ягід буде».
Символом вічного світу, щастя і радості, що прийшли разом із Христом, є вічнозелена прикрашена ялинка. Верх її увінчаний прекрасною зіркою - у пам’ять про Віфлеємську зорю, що вказала волхвам шлях до Христа. Гілки прикрашені різнобарвними кулями, золотою мішурою, фігурками співаючих янголів, пастухів з маленькими баранчиками, розсічені свічами та ліхтариками. У старовину на Русі до Різдва підлогу в сільських хатах покривали свіжим сіном, а стіл - соломою, на яку потім стелили скатертину і ставили частування. Усе це нагадувало, що Спаситель народився не в царських чертогах, а в овечому хліву, і був покладений у ясла на солому. Починаючи з вечора, усюди ходили христослави (колядники). Колядують в Україні в різних місцях не в один і той же день. Де коляду-ють вже на Святий Вечір, де - в перший день Різдва, а де - ранком другого дня свят. Колядували звичайно діти. Вони підходили до хати, ставали під вікнами та гукали всі разом, щоб господарі благословили їх колядування. Після закінчення співу, господарі виносили дітям дещо з солодощів або ж по копійці. Особливою традицією в надвечір’я Різдва є Свята вечеря, до якої обов’язково входять 12 пісних страв. Головна окраса столу – кутя. Поряд з кутею на столі є пле-тенка – булка, сплетена косою, посипана маком. Їдять її по закінченню Різдвяних свят. Запивають страви узваром – компотом із сушених фруктів. Страви символізують 12 апостолів. В Україні є така традиція, що перед Святою вечерею всі родичі збираються разом. Перед тим, як на-крити на стіл, під скатертину кладуть сіно, що символізує народження Ісуса. По краях стола головки часнику, це - символ захисту від нечистої сили. Посередині ставлять свічку як символ пам’яті і миру.
13 січня на 14 січня День преподобної Меланії та Василія Великого.
Маланка, Василь і Щедрий вечір - всі ці три свята святкуються
напередодні Старого Нового року. Характерною прикметою
новорічного свята в Україні було й щедрування - давній
народний звичай церемоніальних обходів хат із
побажанням щастя членам сім’ї та розквіту господарства.
В деяких регіонах головною стравою на Василя було порося,
яке символізувало родючість землі і плодючість худоби в році,
що настає. У цей вечір їли все най-краще, що було в будинку і
що заготовлювалось заздалегідь: пиріг, ковбаса, м’ясо, млинці,
кутю, кашу, пили пиво, вино, горілку. Цього дня, вранці, починають
готувати другу обрядову кутю - щедру. На відміну від пісної (на Коляду), її можна заправляти м’ясом і салом. На Щедрий вечір кутю ставлять у червоний кут. Крім того, господарки печуть млинці, готують вареники з сиром, щоб віддячити щедрувальникам та засівальникам. Перший посівальник приносить в будинок щастя. За народним віруванням вважалося важливим хто буде в будинку перший гість в новому році. Доброю ознакою було, якщо першим гостем виявився парубок з шанованої багатодітної сім’ї з хорошим господарством.
Примети та приказки на Старий Новий Рік
-
«Якщо ніч старого Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для лю-дей, а й для худоби»;
-
«Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде вро-жай садовини»;
-
«Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя»;
-
«Перед тим, як сісти за стіл обідати, батько синові дає пиріг і каже: «їж, сину, та пам’ятай: якщо тобі трапиться зимою збитися з дороги, то згадай, з чим ти їв на Новий Рік пиріг - і відшукаєш дорогу»;
-
«Залежно від вдачі, люди говорять: «Піду до церкви, щоб Господь сподобив цілий рік ходити до храму Божого!» або: «Нап’юся горілки, щоб цілий рік було за що випити!»;
-
«На Новий Рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!» - так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають»;
-
«Если на Мелании оттепель, то ждут теплого лета»;
-
«Если падает мягкий снег - к урожаю, а когда тепло, то лето будет дождливым»;
-
«Если на Василия ветер дует с юга – год будет «жирный» да блогополучный, с запада - к изобилию молока и рыбы, с востока – к урожаю фруктов; с севера – к неурожайному лету»;
-
«Якщо на небі зірки – до врожаю ягід та грибів».
19 січня - Водохреща
Це велике свято різдвяно-новорічного циклу, хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на Йордані. Отже коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва - Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець - в голосі, Син Божий - у плоті, Дух Святий - у вигляді голуба. Вважається, що на Водохрещі, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей, тому люди зберігають її протягом року, лікуючи нею тілесні та духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, зранку святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохрещі воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.
Примети та приказки на Водохрещу:
-
Якщо на Водохрещі дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день тиж-ня – в п’ятницю, четверг і т. д. – треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»
15 лютого - Стрітення
15 лютого - за представленням селян,
в цей день відбувається перша зустріч
зими з весною. Наші предки виготовляли великі
воскові свічки заввишки в пів метра,
які називали громницями. В це свято їх носили
до церкви святити. Над лавкою, на котрій лежали
свічки, читалися п’ять особливих молитов, триразово
змахував над ними священик кадилом, кропив святою водою,
триразово ж осяював хрестом, після чого вручав свічки їх
господарям, які запалювали їх з вигуком священика «Благословенне царство!» і гасили після закінчення літургійного Євангелія, хо-ваючи свічки зазвичай за пазуху. Якщо палаюча свічка тріскалася, влітку можна було чекати гроз. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву - від бурелому чи граду, а членів родини - від «злого ока» та хвороб. Цього дня православна церква вшановує: Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа; ікону Божої Матері «Зм’якшування злих сердець» або «Симіоново прореченіє». Молитвами перед іконою люди отримували зцілення від епілепсії, інших психічних захворювань, оберігалися від самогубств.
Прикмети та приказки на Стрітення:
-
«Ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл»;
-
«Вітер - погана ознака»;
-
«Відлига - чекай пізньої весни»;
-
«На Сретение яйца не бьют и не варят - это к бесплодию»;
-
«На Сретенье утром снег - урожай ранних хлебов»;
-
«День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла»;
-
«Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик», тобто весна буде затяжною і дощовою»;
-
«Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи»;
-
«На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха»;
-
«Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів»;
-
«Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев».
Вивчаємо разом з дітьми:
Щедрик-ведрик,
Дайте вареник!
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски.
Іще мало -
Дайте сало.
А іще не вся -
Дайте порося!
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я.
А пан, як господар.
Господиня, як калина.
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Щедрик-ведрик,
Дай вареник,
Щедрик-ведрик,
Сивий веприк.
Із колосочка -
Жита мисочка,
Із снопочка -
Ціла бочка.
Мені - млинець,
Грудочка кашки,
Пару яєць.
Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!
Щедрик-ведрик,
Толя й Петрик
Стежку торують,
Ходять-мандрують,
Людям бажають
Щастя-врожаю.
Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб ліпше вродило,
Ніж торік!
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч півміха!
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.
Як не дасте пирога,
Візьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.
Ой дай, Боже, святок діждати,
Підем до діда колядувати.
А в нашого діда є багато хліба:
Два стіжки жита, а третя пшениця
На палянці,
А четвертий гречки на гречаники.
А пятий - вівса. Та й колядка вся.
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А пісна не така,
Дай, діду, п'ятака.
А ти, бабо, гривню,
Бо всю воду вип'ю